- Матеріальний (реально існуючий) об’єкт – окремий об’єкт із визначеною адресою фактичного місцезнаходження, що вважається пунктом доступу в певних ділових процесах, наприклад, окреме помешкання в будівлі, склад, ворота складу, завантажувальний термінал, пункт доставки, а також функціональні об’єкти, такі як “поштові скриньки” для повідомлень ЕОД.
- Юридичний об’єкт – організація як юридична особа, яка є учасником системи GS1, наприклад. В українському законодавстві передбачено, що приватний підприємець є суб’єктом господарювання без створення юридичної особи. Коли мова йде про застосування GLN для ідентифікації “юридичної особи”, ті ж самі положення поширюються й на фізичних осіб – суб’єктів господарювання.
- Визначення GLN, загальні технічні вимоги до застосування номерів GLN у штрихових кодах, а також правила присвоєння GLN встановлюють Загальні технічні умови GS1.
- Глобальний номер розташування GS1. Специфікації Асоціації “ЄАН-УКРАЇНА” (GS1 Україна)
Глобальний номер розташування (номер GLN)
В сучасній практиці торгівлі та постачання інформація про партнерів, із якими існують певні взаємовідносини, зберігається в електронних інформаційних системах.
Стосунки одного підприємства з іншим, загалом, відбуваються як стосунки юридичних осіб. Однак, у діловій практиці часто потрібно відрізняти окремі функціональні підрозділи підприємства. Наприклад, постачальник торгової мережі завжди має відрізняти її окремі магазини, навіть якщо всі вони входять до складу однієї юридичної особи.
Внаслідок цього виникає потреба в універсальному методі ідентифікації торгових партнерів (підприємств та їх підрозділів), що відповідав би практичним потребам виробничих, постачальницьких та торгових процесів. З цією метою, організацією GS1 запроваджено всесвітній стандарт – Global Location Number, скорочено GLN (в українському перекладі – “Глобальний номер розташування”).
GLN являє собою номер структури GTIN-13 (складається із 13 цифр, остання з яких – контрольна цифра). Номер GLN не містить в собі ніякої конкретної інформації – він забезпечує тільки унікальне посилання на суб’єкта господарювання або його виробничий чи функціональний об’єкт.
Номер GLN використовується для ідентифікації будь-якого об’єкту (фізичного чи юридичного), який відіграє роль у процесах постачання. Використання єдиного стандарту для ідентифікації таких об’єктів є передумовою ефективної електронної комерції між торговими партнерами.
Номерами GLN можуть бути ідентифіковані такі типи об’єктів із визначеним місцезнаходженням:
Для ідентифікації кожного окремого об’єкта потрібен окремий номер GLN (напр., кожен магазин роздрібної торгової мережі потребує окремого GLN для уможливлення ефективного спрямування доставок в окремі магазини).
GLN – передумова ефективного Електронного обміну даними
Електронний обмін даними (ЕОД) – це технологія безпаперового спілкування підприємств-партнерів, що передбачає використання стандартних електронних повідомлень. Такі повідомлення часто відповідають звичним паперовим документам (“Замовлення”, “Рахунок-фактура” тощо). Оскільки вся інформація в електронних повідомленнях подається у стандартизованому вигляді, інформаційні системи підприємств можуть без втручання людини обробляти прийняті повідомлення або створювати нові та надсилати їх партнерам.
Технології ЕОД передбачають, що детальна інформація про товари та про партнерів вводиться в інформаційні системи заздалегідь, а в електронних повідомленнях використовуються лише їх позначення – ідентифікаційні номери. Для того, щоб ці позначеннями могли використовувати всі підприємства, ідентифікаційні номери мають бути унікальними та зрозумілими кожній інформаційній системі.
В повідомленнях ЕОД номери GLN є загальноприйнятим стандартним рішенням для ідентифікації всіх залучених торгових партнерів та їх об’єктів. Тому кожному підприємству, що розпочинає електронні торгові стосунки з партнерами, потрібен один або декілька номерів GLN.
GLN у штриховому коді
Для автоматизації багатьох постачальницьких процесів номер GLN подається у штриховому коді GS1-128. Стандарти GS1 передбачають, що будь-яка інформація у такому штриховому коді подається із стандартним ідентифікатором застосування, який однозначно вказує, що це за дані та для чого вони призначені.
Типове застосування номеру GLN у штриховому коді на упаковці одиниці постачання. Ідентифікатор застосування (410) вказує, що штриховий код містить GLN місця призначення (доставки) цього вантажу
GLN – “візитна картка” у всесвітніх інформаційних мережах
Кожне підприємство-учасник системи GS1 має щонайменше один Глобальний номер розташування (який ідентифікує його як юридичну особу). Тому цей номер є ключовим елементом у інформаційних мережах, запроваджених організацією GS1.
GEPIR – всесвітній загальнодоступний електронний каталог, “точки доступу” до якого знаходяться на веб-сайтах національних Організацій-членів GS1. Каталог дозволяє за номером GLN отримати коротку структуровану основну інформацію про підприємство – його назву, адресу та контактні дані.
Всесвітня мережа синхронізації даних (GDSN) створена з метою забезпечення синхронізації даних про партнерів та про їх товари в системах виробників, постачальників та роздрібної торгівлі. Мережа складається із низки сертифікованих електронних каталогів. Взаємодію цих каталогів забезпечує Всесвітній реєстр, який вказує, у якому із каталогів знаходиться необхідна користувачеві інформація про товар чи про підприємство.
Усі користувачі мережі – як ті, що публікують дані про свої товари, так і ті, що їх отримують – ідентифікуються Глобальними номерами розташування.
Де і як отримати номер GLN?
В Україні Глобальні номери розташування присвоює асоціація “ДжіЕс1 Україна”.
Для отримання GLN підприємству достатньо оформити членство в Асоціації. “Основний” GLN, що ідентифікує підприємство як юридичну особу, буде присвоєний автоматично, відповідна інформація про нього стане доступною партнерам підприємства через електронні каталоги Асоціації.
За потреби підприємство-учасник системи GS1 завжди може отримати додаткові номери GLN для своїх структурних підрозділів, виробничих об’єктів тощо.
Нормативно-технічні документація щодо номерів GLN: